Я не є автором цього ролика, тут я виступив лише як оператор. Але передісторія захоплює. Наш друг Гарік Черняховський, випускник Харківського політеху, жив у США. Він був співрежисером «Снігового шоу» В'ячеслава Полуніна, і коли ми були в Америці, він зміг дістати нам два запрошення на шоу на Бродвеї.
Пізніше він зателефонував нам — точніше, нашому родичу Євгену Мамуту, лауреату премії «Оскар», — із проханням відзняти хоч якісь кадри з Корніша, де жив Дж. Д. Селінджер. Гарік тоді знімав цикл «Прогулянки Бродвеєм» для каналу «Культура». За його словами, ми просто жили «найближче». Насправді це «найближче» означало близько 400 км. Тож 1 січня 2009 року ми вирушили в дорогу.
Селінджер, як відомо, вів життя відлюдника в тих лісах, але одного разу, коли ми запускали повітряну кульку з гелієм із привітанням для фільму, повз проїхало авто. Всередині був чоловік із великою бородою. Мені здалося, що він сміявся. На жаль, мені не вдалося зняти машину. Я був надто зосереджений на кульці — у нас була лише одна спроба, без дублів. Я просто стояв, заворожений, і дивився на нього. Він їхав дуже повільно. Селінджер помер рівно через рік. Якщо хтось знає, чи носив він бороду наприкінці життя, буду вдячний за інформацію.
P.S. Як стало відомо щойно, ШІ знайшов спогади доньки письменника та деяких мешканців Корніша про те, що в останні роки життя Сейлінджер дійсно носив бороду. Це точно був він. Тепер я в цьому впевнений.