Кажуть, що еміграція — річ непроста. Бути біженцем у чужій країні — ще важче. Але… я не міг без своєї камери. Просто не міг.
Фільми відсортовані за часом, починаючи з найновіших.
Гумористичне привітання з Різдвом та Новим 2026 роком крізь сльози.
Українська школа в Гілдфорді. Це неофіційна столиця нашого регіону неподалік від Лондона. Наші жінки роблять неймовірну справу. У школі навчається багато дітей.
Виставка-продаж за участю художників: моєї дружини, доньки та навіть онука. Одну з його робіт навіть придбали за 30 фунтів.
Українці часто проводять заходи такого роду, які відвідує мер Фарнема.
Ще одна виставка моєї доньки та її колег, що пройшла в церкві Святого Андрія у Фарнемі.
Цей фільм з’явився з певної причини. Усе почалося, коли мій наймолодший онук, проходячи повз меморіальну стіну з іменами загиблих у Першій та Другій світових війнах у невеликому селі Бентлі, раптом зупинився і перехрестився. Я вирішив відтворити цей момент.
Це гумористичний «супер-кадр», зроблений переважно для Facebook у той момент, коли я отримав чергові нагороди за свій Булшит.
А це найперший український захід у Фарнемі, який мені вдалося відзняти.